Як обрати освіту?

Більшість абітурієнтів, визначившись із майбутньою професією, стикається з однією не менш гострою проблемою – вибором вищого навчального закладу. На сьогодні в Україні існує близько 1000 ВНЗ. Навіть використовуючи найновішу та найбільш повну довідникову інформацію, абітурієнту досить складно визначити переваги та недоліки певного закладу.

Правильний вибір можна зробити лише на основі власних вражень під час відвідування Дня Відкритих Дверей у навчальному закладі, на основі кількох незалежних рейтингів кращих ВНЗ країни та під час безпосереднього спілкування зі студентами цього закладу на форумах сайтів ВНЗ.

Що дає вища освіта? Здобуваючи вищу освіту, кожен студент отримує індивідуальні завдання, виконання котрих потребує пошукової, дослідницької та аналітичної роботи. Таким чином, ти привчаєшся не лише вчитися, а й знаходити ґрунтовні відповіді на будь-які запитання та ефективно вирішувати поставлені задачі.

Вищу освіту в Україні мають люди, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали диплом державного зразка.

Вищі навчальні заклади третього рівня акредитації – це заклади, у яких здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціаліста і за окремими спеціальностями – рівня магістра.

Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації – це заклади, у яких здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціаліста і магістра з усіх спеціальностей.

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють навчальні заклади таких типів:

Університет – це багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, надає глибокі теоретичні і практичні знання, є провідним науково-методичним центром, тобто проводтть власні наукові дослідження з залученням до цього студентів, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів. Відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення. Існують класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі тощо) університети.

Академія – вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки і виробництва, освіти, культури і мистецтва, надає глибокі теоретичні і практичні знання, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

Інститут – вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету чи академії, який проводить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. (Згідно із Законом України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року).

Отож, як ти бачиш, різниця не лише в словах. Університет дає насправді ґрунтовні знання, адже тут освіта широкопрофільна і, як показує досвід, найкраща. Академія поступається університетові лише вужчою спеціалізацією, а інститут – рівнем акредитації і, можливо, не такими глибокими науково-методичними дослідженнями. Але пам'ятай, що, незважаючи на назву обраного тобою навчального закладу, лише від тебе залежить, які знання ти у ньому здобудеш.

Під час вибору вищого навчального закладу ти повинен керуватися тими самими правилами, що і під час вибору профілю навчання в школі. Ти можеш просто згадати, які науки були твоїми улюбленими – точні або гуманітарні.

Можна легко обрати ВНЗ і навіть факультет, а от над вибором спеціальності треба думати детальніше. Зваж всі «за» та «проти», детально вивчи перелік предметів, що вивчаються на потенційній спеціальності, запитай у самих студентів, де вони планують працювати, зайди в приймальну комісію та попроси додаткові матеріали щодо тієї чи іншої спеціальності, а також – порадься зі старшими, батьками або друзями.

Важливо пам’ятати, що престижність ВНЗ та престижність самої спеціальності не можуть стати головними чинниками у виборі освіти. Адже не кожен абітурієнт має змогу вступити до найпрестижнішого ВНЗ – через великий конкурс або через нестачу коштів, якщо освіта платна. Проте не треба відчаюватися, адже якість освіти в її кінцевому результаті залежить саме від тебе: від твоєї наполегливості, цілеспрямованості та любові до знань.

Так, вищих навчальних закладів багато, проте визначитися із ВНЗ можна, виходячи з того, ким ти хочеш бути. Недарма деякі професії неможливо здобути на заочному відділенні. Наприклад, якщо ти хочеш бути лікарем-ендокринологом, то, звичайно, тобі необхідно вступати до медичного інституту на обрану тобою спеціальність і не інакше. Те ж саме стосується і акторського мистецтва, і всього, що має чітко визначене спрямування. Але в ВНЗ є такі спеціальності, котрі допоможуть тобі виконувати ту ж саму роботу, навіть якщо ти закінчиш ВНЗ не за тим фахом, за яким хотів би працювати.

Почнемо з такого розподілу: технічна та гуманітарна освіта. Технічна освіта всіма вважається універсальною через те, що будь які гуманітарні знання можна отримати самостійно, а от самостійно освоїти премудрості технічних спеціальностей – майже не можливо. Крім того, отримуючи фах, наприклад, інженера – ти отримуєш також базові знання з економіки, політології, ділової української мови, філософії тощо. Навчаючись на гуманітарній спеціальності, ти, звичайно, не будеш вивчати матаналіз, теоретичну механіку та теорію вірогідності. Проте ти отримаєш глибокі знання в галузі культури та мистецтва, мовознавства та історії, а також, як кажуть фахівці з гуманітарної освіти – зможеш вивчити самого себе.

Тепер найважливіше: як правильно використати отримані знання? Здобуваючи освіту, наприклад, на економічному факультеті – професію ти можеш обирати з цілого спектру споріднених: бухгалтер, фінансист, фінансовий аналітик, банківський службовець, менеджер з продажу, касир, врешті-решт. Адже ця спеціальність дає знання в таких сферах, як математика, облік і аудит, економіка підприємства, організація виробництва, основи бізнесу, менеджмент та маркетинг та багато інших наук, які є необхідним підґрунтям справді глибоких знань у обраній галузі.

Думка про те, що гуманітарна освіта не може дати шанс на гідну професію на сьогодні є помилковою. Адже хороший знавець мови (йдеться не тільки про іноземну, а й про українську) – має великий попит на ринку праці та дуже широку сферу застосування своїх знань. Якщо ти вирішив отримати гуманітарну освіту – ти можеш стати перекладачем, редактором друкованого або Інтернет-видання, секретарем, офіс-менеджером, копі-райтером, журналістом. Якщо в курс твоїх лекцій входить поглиблене вивчення філософії, психології тощо – ти можеш втілити мрію стати психологом. Тобто гуманітарні знання дають змогу працювати у творчій сфері.

Звернімо твою увагу на те, що спеціалізація кафедри, на якій ти навчаєшся впливатиме на твій профіль діяльності. Якщо ти вирішив стати програмістом, а вступив на кафедру електротехніки – то твоєю сильною стороною буде знання «заліза» і, складаючи резюме, ти можеш це вказати в додатковій інформації, а на роботі ти можеш бути не лише програмістом, а й системним адміністратором. Якщо в ВНЗ ти вивчаєш юриспруденцію, але маєш талант до написання та мрієш про роботу журналіста, то в своїй діяльності ти можеш писати для поважних юридичних видань. Перелік можливих варіантів самореалізації може бути нескінченним, адже професій безліч, також, як і спеціалізацій ВНЗ. Головне – пам’ятай, що знання ніколи не бувають зайвими, тож дивись на світ широко відкритими очима та шукай варіанти використання своїх знань та навичок.