На що очікує роботодавець від підлеглого?

Нарешті ти знайшов роботу! Але і на цьому етапі ще рано розслаблятися, тим паче, якщо взяли тебе на випробувальний термін. Що ж треба робити, аби на роботі ти відчував себе комфортно та задовольняв вимоги керівництва? Перш за все, визначимося, з чого необхідно починати на новому робочому місці та чого вимагає керівник взагалі.

1. Познайомся з усіма, хто працює в твоєму відділі, а якщо колектив організації невеликий – з усім колективом. Запиши ім’я та прізвище своїх теперішніх колег, щоб не потрапити у незручне становище наступного ж дня («перепрошую, як Вас звати?»).
2. Дізнайся про існуючу ієрархію в колективі: хто обіймає найвищу посаду та приймає рішення, ім’я заступників, старших працівників і т.д.
3. Дізнайся про традиції організації, про тонкощі корпоративної культури.
4. Запитай у колег про звітування про виконану роботу, про встановлені норми та обсяги виконання завдань.
5. Запиши всі номери телефонів кожного працівника.

Беручи нового працівника у команду, керівник розраховує на те, що він внесе нову течію у роботу всього колективу. Проте це не означає, що ти повинен змінити весь уклад роботи організації, навпаки, досвід показує, що радикальні ідеї зазвичай сприймаються керівництвом негативно. Команда повинна працювати злагоджено та ефективно, тому твої ідеї повинні відповідати ідеології організації в цілому та групи, в якій ти працюєш, зокрема. Твоя задача на початку твоєї трудової діяльності в новій організації – посісти своє місце в даному колективі та сумлінно виконувати свої обов’язки.

Необхідно пам’ятати, що кожен колектив складається з зовсім різних за своїм характером людей, які навчилися співпрацювати одне з одним. Тому і тобі потрібно визначити не тільки професійну ієрархію в колективі, а й особисті риси кожного члена колективу (неформальних лідерів, тих, до кого прислухається навіть керівництво) для того, щоб в подальшому уникати між особових конфліктів. Ти маєш бути готовим до так званої колективної адаптації, що складається з таких етапів:

Початковий етап – зовнішня переорієнтація, коли працівник  не  визнає ціннісних орієнтацій даного колективу.
Другий  етап  –  особистість  і  колектив  взаємно  визнають  систему еталонів поведінки один одного, але не змінюють своїх позицій.
Третій етап – особистість приймає систему цінностей  колективу,  який теж під її впливом змінює свою систему цінностей.
Четвертий етап  –  це  заключна  форма  адаптації.  Коли  особистість повністю внутрішньо приймає ціннісні орієнтації, норми колективу  та  цілком перебудовує свою психологію та поведінку.
Останній етап не зовсім  бажаний, бо на цьому етапі особистість  розчиняється  в  колективі,  втрачає  частину своєї цілісності. (Соціально-психологічні аспекти управління колективом)

Тобто, приймаючи ідеологію колективу, ти повинен залишатися самим собою, адже працівник, який не має особистої думки – виявляє свою несамостійність та глибоку залежність від обставин.

І от тепер, ми перейшли до найважливішого: на що очікує керівник від підлеглого та які риси необхідно мати для того, аби стати не лише цінним, але й улюбленим співпрацівником.

1. Перше, та найголовніше – це професійні якості працівника. На своїй посаді ти повинен визначитися із колом своїх обов’язків, які будеш виконувати кожного дня. Також ти повинен бути готовим виявити свою відданість даному місцю роботи та в необхідний момент виконати додаткові завдання, навіть в неробочий час.

2. Друге, що є не менш цінним – бути пунктуальним, організованим та ввічливим. Вчасний прихід на роботу зумовлений не стільки тим, щоб встигнути все зробити (адже майже кожен може організувати себе в останню хвилину та виконати все, що необхідно), скільки повагою до заведених норм. Організованість підлеглого гарантує вчасне виконання своєї роботи, а отже – безперебійне функціонування всієї компанії. І, нарешті, ввічливість – це прояв поваги до оточуючих, а також невід’ємний аспект професійної і колективної етики.

3. Дотримуйся професійної субординації. На роботі, як і в будь-якому іншому колективі необхідно дотримуватися певних правил у спілкуванні з усіма людьми. Зокрема, одним з правил спілкування з керівництвом є відчуття дистанції: керівництво вище за тебе в посадовій ієрархії і тому під час розмови з начальством треба намагатися бути чемним. Підлабузників ніхто не любить, тож тримайся гідно, але з повагою. Навіть якщо новий керівник – твій одноліток, під час першої зустрічі на роботі звертайся до нього виключно на «Ви», звичайно, якщо він сам не запропонує більш вільну форму спілкування.  Якщо в колективі не прийнято називати шефа тільки по-батькові («Олексійович, у мене до вас справа…»), то не ризикуй впровадити такий спосіб звернення. Також не варто розмовляти повчально зі своїм керівництвом або на підвищених тонах. Якщо ти зробив помилку, хоч за власною, хоч не за власною виною – не виправдовуйся, адже керівництво більше цікавить результат, ніж процес, тому варто визнати наявність самої помилки та зробити все, аби її виправити. Завжди пам’ятай про те, що у керівництва набагато більше клопотів, ніж у тебе. Тому під час докладу відсіюй інформацію, що не стосується справи, не став зайвих запитань, не турбуй з дрібниць.  Взагалі – кожного робочого дня згадуй себе, яким ти був на співбесіді і в роботі намагайся бути таким самим – впевненим, ввічливим, акуратним та готовим до роботи.

4. Виявляй цікавість до роботи. Пасивність та відсутність реакції на слова часто викликають відчуття роздратування. Тож не бійся поставити уточнююче запитання, якщо воно виникло в процесі постановки завдання. Намагайся відшукувати нові шляхи в своїй діяльності – конструктивні ідеї завжди вітаються. Читай додаткові матеріали про твою спеціальність, займайся самонавчанням – вдосконалення фахових знань є проявом бажання виконувати роботу якнайкраще.

5. Посміхайся! Посміхайся завжди, коли є можливість – приходячи на роботу, розмовляючи з колегами та керівництвом. Доброзичливість та дружність допомагають встановленню сприятливої робочої атмосфери, а це є показником того, що кожен працівник з радістю виконує свою роботу та готовий до сприяння ефективній діяльності організації.